Європейський парламент вніс поправки до рішення Ради 2003/17 / ЄС про визнання еквівалентності Насіння зернових культур, вироблених в Україні. Відповідне рішення 2020/1544 Європейського парламенту і Ради (Seed Equivalence Decision) було опубліковано 21 жовтня 2020 року.

Офіційно сертифікаційним органом України було названо Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства (МЕРТ). Відповідно до законодавства України Про насінництво: MEDTA виконує директивні функції і відповідає за ведення офіційного реєстру Насіння України, в той час як Державна служба з безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів (SSFSCP) України здійснює практичний контроль за всіма етапами виробництва і торгівлі насінням (включаючи експорт та імпорт), а також управління даними, що відносяться до реєстрів насіння, що знаходяться на зберіганні MEDTA.

За словами заступника міністра Тараса качка МЕДТА (українською мовою), це рішення має стимулювати світові насінницькі компанії виробляти насіння в Україні з метою подальшого експорту до Європейського Союзу.

У цій доповіді ФАС Києва розглядає потенційний майбутній вплив рішення про еквівалентність насіння на експорт насіння з України в ЄС. Post проаналізувала поточну динаміку експорту насіння з України в усьому світі в якості базової лінії поточного експортного потенціалу України. Нижче “графік експорту насіння з України” показує, що основними видами експорту насіння України є кукурудза і насіння овочевих культур, а також пшениця і кормові культури.

Джерело: Trade Data Monitor

page2image1087841168page2image1087841520

 

Україна продає насіння на двох основних ринках: в ЄС і в країнах Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) – Білорусі, Казахстані та Росії. Наведена нижче таблиця “вартість експорту насіння з України” показує Білорусь як імпортера, але фактично її можна розглядати як точку входу в ЄАЕС, а не як самостійний ринок. Білорусь зазвичай використовується як транзитний пункт для українських товарів, що прямують до країн ЄАЕС-імовірно, до Росії, яка заборонила багато українських імпортних поставок. Український експорт в ЄС випереджає експорт в ЄАЕС як за вартістю, так і за кількістю (докладніше див.таблицю нижче).

Вартість експорту насіння з України за різними напрямками, у відсотках

Джерело: Trade Data Monitor

 

2015     2016     2017     2018     2019

January- August 2020

EU 27 Brexit 42.3 32.3 25.3 46.8 41.0 40.8

Belarus 27.6 36.4 40.6 17.4 28.3 36.9

Other 30.0 31.3 34.1 35.8 30.7 22.3

page3image1152425024

На відміну від цього, основні насіння, імпортовані ЄС, включають тільки три основні Культури: овочеві, кормові рослини і насіння кукурудзи, більш детально див графік “експорт насіння з України в ЄС”.

Джерело: Trade Data Monitor

page4image1089406720 page4image1089407024

Грунтуючись на наявних торгових даних, ФАС Києва вважає, що першою продуктовою лінійкою, яка, швидше за все, збільшить експорт в ЄС, буде насіннєва Кукурудза. Україна вже експортує на цей ринок насіннєву кукурудзу. Насіння жита, пшениці та ячменю, які в даний час експортуються в ЄАЕС, можуть бути перенаправлені на ринок ЄС.

За повідомленнями місцевих ЗМІ (українською мовою), в даний час в Україні функціонують наступні транснаціональні компанії з виробництва насіння:

MAS Seeds-2 підприємства з виробництва насіння зернових (в основному кукурудзи) та олійних (соняшнику та ріпаку) культур;
Corteva Agriscience – один комплекс для кукурудзи та соняшнику;
Bayer – один завод з виробництва кукурудзи;
Euralis Semences Ukraine – один завод з виробництва кукурудзи, соняшнику та сої;
КВС Україна-одна з них призначена для кукурудзи.
За ними слідують українські виробники насіння, які виробляють різні зернові та бобові культури:

ТОВ Pyatydni
Сварог Вест Груп;
Агротрейд
Кіровоградський НАСІННИЦЬКИЙ завод;
ЛНЗ (Лебединський насіннєвий завод).

Цілком ймовірно, що ці компанії (як українські, так і міжнародні) будуть явними бенефіціарами рішення про еквівалентність насіння, оскільки вони вже мають діючі насінницькі потужності. Більш того, міжнародні компанії мають перевагу, тому що: 1) вони володіють сортами насіння, вже зареєстрованими в ЄС, і 2) вони створили дистриб’юторські мережі в ЄС. Для цих міжнародних компаній, швидше за все, буде економічно вигідно перенести насінництво на встановлені потужності в Україні з цільовим ринком збуту в ЄС.

[Джерела: USDA]